В заложниках у украинской Фемиды или как долго будет продолжаться незаконное содержание в СИЗО?

Новости по делу афганца Олега Федоровича ВОЛОКИНа.

Напомним, что Волокин Олег Федорович после выпуска из детского дома в Кировограде вначале 80-ых работал несколько лет на шахте, потом в 21 год попал в ряды советской армии и служил даже в Афгане(в составе воинских подразделений 40 армии генерала Громова, которые последними выходили из Афганистана 15/02/89 из Кабула в Термес(Узбекистан)).  

Олег Федорович Волокин в начале 1990-х демобилизировался из армии, после чего занимался частной коммерческой деятельностью. Имеет 2 дочерей в браке. Разведен.

ВОЛОКИН СОДЕРЖИТСЯ ПОД СТРАЖЕЙ С 24 МАЯ 2007 ГОДА по подозрению в убийстве, которого – не совершал (В.О.Ф. был арестован в г. Москве, где работал последние 3 года ).

ВОЛОКИН ОБВИНЯЕТСЯ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫМИ ОРГАНАМИ УКРАИНЫ В ТОМ, ЧТО ОН 3-го декабря 2001 СОВЕРШИЛ УБИЙСТВО ГРАЖДАНКИ ВИНОГРАДОВОЙ А.Н. В ГОРОДЕ МЕЛИТОПОЛЬ. Как утверждает Волокин, данного убийства он не совершал. И нет ни единого доказательства его вины в совершении данного преступления, которое бы отвечало требованиям допустимости, законности, объективности и полноты.

Согласно определения Апеляционного суда Запорожской обл. от 17.09.2012 обвинительный  приговор Мелитопольского горрайонного суда Запорожской области по уголовному делу №1\30-2012 в отношении Волокина О.Ф. от 28 марта 2012 года, согласно которого тот был признан виновным в совершении преступления, предусмотренного ч.1 ст. 115 УК Украины и которому было назначено наказание в виде 7 (семи) лет и 2 (двух) месяцев лишения свободы - отменен. Уголовное дело №1\30-2012 отправлено для проведения дополнительного расследования. Мера пресечения Волокину Олегу Федоровичу после 5 лет и 4 месяцев содержания по стражей оставлена прежней – содержание под стражей в Вольнянском СИЗО №11 Запорожской области.

Следует отметить, что за последние 9-ть лет данное уголовное дело уже 8(восемь!) раз было на дополнительном расследованим. А Волокин все сидит в СИЗО, несмотря на полное отсутствие каких бы то ни было надлежащих, допустимых и убедительных доказательств по данному делу, в нарушение принципа презумпции невиновности.

Максимальный 18-ти месячный срок пребывания под арестом на досудебном следствии по делу Волокина О.Ф. уже давно истек, так как в этот срок согласно ч. 4 ст. 156 УПК входит срок содержания под арестом (в т.ч. и время проведенное Волокиным О.Ф. под арестом в Москве во время так называемого «экстрадиционного ареста» - ~ 1 год).

Почему прокуратура Запорожской области и Генеральная Прокуратура игнорируют данное требование криминально-процессуального Закона?!

Кто дает право начальнику Вольнянского СИЗо и Запорожской областной прокуратуре держать Волокина по-сути в заложниках? Открыто, откровенно и демонстративно нарушая требования ст.156 УПК и международные обязательства Украины (ст. 5 Евроконвенции 1950 года).

Мелитопольский горрайонный суд сегодня прислал адвокату письмо, согласно которого уголовное дело в отоношении Волокина О.Ф. в суд – не поступало, как собственно и прошение о продлении ареста. Выходит, что афганца Олега Волокина незаконно содержат под арестом в Вольнянском СИЗО уже который день?!

***

Додаток - ВИТЯГ із Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р.:  

Стаття 156. Строки тримання під вартою

     Тримання  під  вартою  під  час  досудового  розслідування не
повинно тривати більше двох місяців.

     У випадках,  коли у строк,  передбачений частиною першою цієї
статті,  розслідування справи закінчити неможливо,  а підстав  для
скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він
може бути продовжений:

     1) до  чотирьох  місяців  -   за   поданням,   погодженим   з
прокурором,  який  здійснює нагляд за додержанням законів органами
дізнання  і  досудового слідства, або самим цим прокурором, суддею
того  суду,  який  виніс  постанову  про  застосування запобіжного
заходу;

     2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим з заступником
Генерального  прокурора України,  прокурором Автономної Республіки
Крим,  області,  міст Києва і Севастополя та  прирівняних  до  них
прокурорів,  або  самим  цим  прокурором  у  справах  про  тяжкі і
особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;

     3) до   вісімнадцяти   місяців - за  поданням,  погодженим  з
Генеральним прокурором України,  його заступником,  або самим  цим
прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини,
суддею   Вищого  спеціалізованого  суду  з  розгляду  цивільних  і
кримінальних справ.

     У кожному випадку, коли розслідування справи у повному обсязі
у  строки,  зазначені  у  частинах  першій  чи другій цієї статті,
закінчити неможливо і за відсутності підстав для зміни запобіжного
заходу,  прокурор,  який здійснює нагляд за виконанням законів при
провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про
направлення  справи до суду в частині доведеного обвинувачення.  У
цьому  випадку  справа  в  частині  нерозслідуваних  злочинів   чи
епізодів  злочинної діяльності з додержанням вимог статті 26 цього
Кодексу  виділяється  в  окреме  провадження  і   закінчується   у
загальному порядку.

     Строк тримання під вартою обчислюється з моменту  взяття  під
варту,   а   якщо   взяттю   під   варту   передувало   затримання
підозрюваного, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою
включається  час  перебування  особи  на стаціонарному експертному
дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого  типу.  У
разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також
по приєднаній до неї або виділеної з неї справи  або  пред'явлення
нового  обвинувачення  строк  тримання  під  вартою обчислюється з
урахуванням часу тримання під вартою раніше.

     Строки  тримання  під  вартою  під  час  досудового  слідства
закінчуються в день надходження справи до суду. У разі відкликання
справи  із  суду  прокурором  на підставі статті 232 цього Кодексу
перебіг  цих  строків  поновлюється  з  дня  надходження справи до
прокурора.

     Матеріали   закінченої   розслідуванням  кримінальної  справи
повинні бути пред'явлені обвинуваченому,  взятому  під  варту,  та
його  захисникові  не пізніш як за місяць до закінчення граничного
строку тримання під вартою,  встановленого  частиною  другою  цієї
статті.

     Якщо матеріали    кримінальної    справи   було   пред'явлено
обвинуваченому та його захисникові з порушенням місячного  терміну
до закінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого
частиною  другою   цієї   статті,   то   після   його   закінчення
обвинувачений   підлягає   негайному   звільненню.  При  цьому  за
обвинуваченим   та   його   захисником   зберігається   право   на
ознайомлення з матеріалами справи.

     Якщо матеріали    кримінальної    справи   було   пред'явлено
обвинуваченому та його захисникові з додержанням місячного терміну
до  закінчення  граничного  строку  тримання під вартою,  але його
виявилося  недостатньо  для  ознайомлення  з  матеріалами  справи,
зазначений  строк може бути продовжено суддею апеляційного суду за
поданням слідчого,  погодженим з Генеральним прокурором України чи
його заступником, або поданням цього прокурора чи його заступника.
Коли у справі беруть участь кілька  обвинувачених,  яких  тримають
під вартою,  і хоча б одному з них строку,  передбаченого частиною
шостою цієї  статті,  виявилося  недостатньо  для  ознайомлення  з
матеріалами   справи,  то  зазначене  подання  може  бути  внесено
стосовно  того   обвинуваченого   або   тих   обвинувачених,   які
ознайомилися з матеріалами справи,  якщо не відпала необхідність у
застосуванні до нього або до  них  взяття  під  варту  і  відсутні
підстави для обрання іншого запобіжного заходу.

     При поверненні   судом   справи   прокуророві   на  додаткове
розслідування   строк   тримання   обвинуваченого    під    вартою
обчислюється  з  моменту  надходження  справи  прокурору і не може
перевищувати двох місяців. Подальше продовження зазначеного строку
проводиться  з  урахуванням  часу  перебування  обвинуваченого під
вартою до  направлення  справи  до  суду  в  порядку  і  в  межах,
встановлених частиною другою цієї статті.

     У разі  закінчення  строку тримання під вартою як запобіжного
заходу,  передбаченого частинами першою і другою цієї статті, якщо
цей  строк  не  продовжено  у  встановленому цим Кодексом порядку,
орган дізнання,  слідчий,  прокурор зобов'язаний негайно звільнити
особу з-під варти.

     Начальник  місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно
звільнити  з-під  варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді
про  продовження  строку  тримання  під  вартою на день закінчення
строків тримання під вартою, передбачених частинами першою, другою
і  шостою  цієї  статті,  не  надійшла.  При  цьому  він направляє
повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа,
та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
 

Приложение №2:
ЧАСТНОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЗАПОРОЖСКОГО АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУДА 17.09.2012: http://innocentsukr.blogspot.com/2012/10/blog-post_7206.html
***
ПОСТАНОВЛЕНИЕ ЗАПОРОЖСКОГО АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУДА от 17.09.2012: http://innocentsukr.blogspot.com/2012/10/blog-post_4.html

ФОТО ТЕЛЕГРАММ в правоохранительные органы с требованием немедленно освободить Волокина: http://www.facebook.com/media/set/?set=a.10151251050460586.507773.575065585&type=1&l=89cc358857