В провадженні старшого слідчого Добропільскої
міжрайонної прокуратури Донецької області
Е.Ф. Карамян знаходилась кримінальна справа № 34 – 3916 від 2000 року за обвинуваченням
Гаркавенко Павла Андрійовича, 1979 року народження у вбивстві 2 – х
та більше осіб (редакція Кримінального кодексу України 1960 року).
"30" червня 2000 р. Судовою колегією по кримінальним
справам Донецького обласного суду
(головуючий - Вишнивецький І.І.) винесено вирок
відповідно до якого Гаркавенко Павла Андрійовича, 1979 року народження, визнано
винним та засуджено:
- за ст. 94 КК України – до 12 (дванадцяти) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст 101 КК України – до 10 (десяти) років позбавлення волі;
- за ч. г ст. 93 КК України – до довічного позбавлення волі;
На підставі ч. 2 ст. 42 КК України було визначено покарання у вигляді
довічного позбавлення волі. (редакція
1960 року). ( а.с. 237 - 252).
До адвоката Єльчанінової Ірини Олександрівни звернулась
рідна сестра засудженого Гаркавенко Павла Андрійовича - Яценко Антоніни Андріївни, Яценко Антоніна
Андріївна була очевидцем подій 19 грудня 1999 року та не мала змоги на той
час звернутись, адже станом на 19 грудня 1999 року вона була 12 – річною
дитиною.
Діюче законодавство, в
тому числі ст. 60 КПК України, в цьому
разі не перешкоджає можливості подання
відповідної заяви про злочин до органів прокуратури, а прокуратура
Донецької області – орган, який уповноважений
почати розслідування за надісланою
заявою.
Отже, ознайомлюючись із матеріалами кримінальної справи № 34 – 3916, адвокат Єльчанінова І.О., якій в ході виконання
процесуальних обов`язків, стали відомі певні обставини матеріалів розслідування даної кримінальної
справи, а саме:
20 грудня 1999 року старшим слідчим Добропільскої міжрайонної прокуратури
була винесена постанова про порушення кримінальної справи за фактом умисного
вбивства Ракової Т.Х., та Павленко П.С. та замах на вбивство Ракова В.Г., в
якому слідчим встановлено та зазначено, що 19 грудня 1999 року Гаркавенко П.А.
знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки, яка виникла на
підставі особистих неприязливих відносин, умисно, з метою вбивства 2 – х та
більше осіб, причинив тілесні ушкодження Ракової Т.Х., та Павленко П.С, від
яких останні померли одразу, постановив порушити кримінальну справу за фактом
умисного вбивства Ракової Т.Х., та Павленко П.С та замаху на вбивство Ракова
В.Г. за ознаками ст. 93 «г» КК України.
Тобто вже на той час, старший слідчий прокуратури Е.Ф. Карамян, виносячи
постанову про порушення кримінальної справи за фактом умисного вбивства
зазначених осіб, вже тоді зробив висновок про те що саме Гаркавенко П.А. скоїв інкримінований злочин.
(а.с.1)
вчинення інкримінованого
злочину в стані алкогольного сп`яніння, однак органами попереднього досудового
розслідування не було проведено експертизу на виявлення алкоголю у засудженого
Гаркавенка П.А, а отже твердження щодо
вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння є безпідставними.
вина доведена тим, що в
процесі попереднього слідства в місці, яке визначив засуджений Гаркавенко П.А.
був виявлений ніж, яким нібито вчинений злочин та вилучений одяг, в якому він знаходився у момент
вчинення інкримінованого злочину.
Однак, проаналізувавши матеріали даної кримінальної справи не можна однозначно та
об`єктивно прийти до висновку щодо належності виявленого ножа до скоєного
злочину. Так як згідно
протоколу огляду місця події від 20 грудня 1999 року (а.с.3) «під час
огляду з місця події вилучено:
-
соскоб з дверного проему
-
соскоб з полу в прихожій;
-
фрагмент фотошпалер в залі;
-
фрагмент наволочки;
-
сокира;
-
п`ять ножів;»
В даному випадку, в протоколі
огляду місця події від 20 грудня
1999 року (а.с.3) вилучені «п`ять ножів» не мають описової характеристики, не досліджені
експертами, а отже, не можна
стверджувати, що саме ніж, який долучено до матеріалів даної кримінальної
справи у якості речового доказу та надано для проведення експертних досліджень,
став знаряддям інкримінованого засудженому злочину, мотивуючи тим, що саме
відносно цього речового доказу, засуджений дає пояснення.
Відповідно до параграфу 8 «Інструкції по порядок вилученні, обліку та
зберігання речових доказів по кримінальним справам, цінностей та іншого майна
органами попереднього слідства, дізнання та судами № 34/15 від 18 жовтня 1989 року» в протоколі слідчої
дії перераховуються всі вилучені предмети, де зазначається точне найменування,
кількісні та якісні ознаки кожного вилученого предмету, а також місце їхнього
вилучення.
Відповідно до параграфу 12
вищезазначеної інструкції, вилучені предмети, які є речовими доказами повинні бути оглянуті, детально описані в протоколі огляду. В протоколі зазначаються
кількісні та якісні характеристики предметів, які були вилучені та які
дозволяють виділити вилучений предмет із числа подібних йому та обумовлюючу
його доказову значимість.
Для того аби будь яку річ залучити до
матеріалів справи, в якості речового доказу,
річ, речі, повинні були предметом злочину або зберегти на собі сліди
злочину або бути об`єктами злочинних дій…. та всі інші
речі, які можуть бути засобом щодо викриття злочину, встановленню фактичних
обставин справи, виявленню винних або невинних або пом`якшенню
відповідальності» (параграф
3 вищезазначеної інструкції) Значить
виявлені та вилучені речі повинні містити сліди злочину.
Вилучені з місця події п`ять ножів не були оглянуті, не були
досліджені експертами. слідчим не було встановлено відношення вилучених п`яти ножів до скоєного злочину.
Помилково залучати до матеріалів
кримінальної справи ніж у якості речового доказу, тільки тому що засуджений
Гаркавенко П.А. зазначив, що саме цим ножем вчинив злочин.
Зазначені у
матеріалах кримінальної справи, речі (одяг) були вилучені та згідно
постанови старшого слідчого
Добропільскої міжрайонної прокуратури Е.Ф. Карамяна. від 22 грудня 1999 року
долучені до матеріалів справи у якості
речових доказів та направлені на дослідження експертам.
Відповідно
до висновку судово – цитологічної експертизи, сліди злочину були знайдені лише
на светрі та чоботах, цитую: «В пятнах на свитере и на левом сапоге, изъятых у Гаркавенко П.А, найдена
кровь человека и выявлен антиген Н, свойственный группе крови анти – А анти – В (І), каковой могла быть
потерпевшая гражданка Ракова Т.Х.» «В пятнах на правом сапоге, изъятом у Гаркавенко
П.А. найдена кровь человека и
выявлен антиген В, что не исключает ее
принадлежность с группой крови В анти –
А (ІІІ), каковой могла бать потерпевшая
гражданка Павленко П.С.» (а.с. 93)
Тобто,
згідно висновків судово – цитологічної експертизи кров людини виявлена тільки на светрі та чоботах.
Однак, судова колегія, при розгляді справи та проголошенні вироку не
звернула увагу на те що, слідчим
прокуратури Е.Ф. Карамян була порушена «Інструкція по порядок вилученні, обліку
та зберігання речових доказів по кримінальним справам, цінностей та іншого
майна органами попереднього слідства, дізнання та судами № 34/15 від 18 жовтня 1989 року», а саме, ним був
порушений порядок щодо належного процесуального оформлення речових доказів, а
саме:
- Протокол огляду місця
події від 20 грудня 1999 року (а.с.3) «під час огляду з місця події вилучено:
-
«соскоб з дверного проему; соскоб з
полу в прихожій; фрагмент фотошпалер в
залі; фрагмент наволочки; сокира; п`ять ножів;»
Протоколу допиту
підозрюваного від 20 грудня 1999 року
(а.с. 25 - 30) засуджений відповідає, що на ньому було одягнуто в момент
скоєння злочину:
-
сірий светр, рубашка коричньова, зелена майка, червоні синтетичні брюки,
резинові чоботи.
На момент допиту на засудженому знаходився тільки светр, так як вранці
він перевдягнувся. Інші, перераховані речі
знаходяться вдома.
Згідно окремого доручення
старшого слідчого прокуратури Е.Ф.
Карамяна (№ 786 від 20 грудня 1999 року) останнім було доручено проведення
огляд будинку Гаркавенко П.А. за адресою: с. Анновка, вул. Леніна, б. 122, с
метою виявлення та вилучення одягу Гаркавенко П.А, яка була одягнута на ньому в
момент скоєння злочину.
Окреме доручення було виконано (а.с. 61), а отже виявлені речі (рубашка, брюки, чоботи) та протокол огляду та вилучення були
доставлені в Добропольску міжрайонну прокуратуру старшому слідчому
прокуратури Е.Ф. Карамян. Але ж
відповідно до зазначеного протоколу огляду та вилучення речей, в який був
засуджений в момент скоєння злочину, були вилучені тільки:
- брюки чоловічі червоного кольору із синтетичної тканини,
- рубашка коричньового кольору з малюнком білого кольору,
а отже резинові чоботи оперативними працівниками не були виявлені та
вилучені при проведенні даної процесуальної дії.
22 грудня 1999 року старшим
слідчим прокуратури Е.Ф. Карамян було проведено огляд виявлених речей про що
ним був складений протоколу огляду та
винесена постанова про залучення речей до справи, в якості
речових доказів, в якій перераховує та залучає
- кухонний ніж; рубашка Гаркавенко П.А.; светр
чоловічий сірого кольору; брюки чоловічі;
чоботи
резинові чорного кольору;
Неможливо, речові докази: светр чоловічий сірого кольору, чоботи
резинові (светр, зі слів засудженого Гаркавенко П.А., на момент допиту знаходився на ньому
а.с. 25 – 30 протокол допиту підозрюваного від 20 грудня 1999 року) вилучити, не зафіксувавши дану слідчу дію
та надати для проведення судово – цитологічної експертизи. Відсутність
відповідного протоколу слідчої дії є
суттєвим порушенням параграфу 6 «Інструкції № 34/15 від 18 жовтня 1989 року» факт вилучення речових доказів, цінностей та іншого майна
відображається в протоколі слідчої або судової дії.
Тобто, виявляється, що речові докази - светр та резинові чоловічі чоботи
чорного кольору, - належним чином не
виявлені та процесуально не оформлені, відтак взяті нізвідки, а отже, як докази, сфальсифіковані.
Наступне, маю повідомити, 20 грудня 1999 року
старшим слідчим Карамян Е.Ф. був
складений протокол про затримання за підозрою у скоєнні злочину, відповідно до
якого Гаркавенко П.А. затриманий за підозрою у скоєнні злочину. Підставою
затримання, згідно протоколу зазначено «особа застигнута при скоєнні злочину,
або після його скоєння. Очевидці, в т.ч. потерпілі прямо вказали на особу, яка
вчинила злочин».
Відповідно
протоколу затримання, Гаркавенко П.А. було затримано у 19 годин 50 хвилин 20
грудня 1999 року, про що того ж часу був складений протокол. (а.с. 21).
Допит Гаркавенко П.А, будучи в
статусі підозрюваного, проведено 20 грудня 1999 року, який почато у 15.30 та
закінчено у 17.40. (а.с. 25).
Допит потерпілого Ракова В.Г. проведено
20 грудня 1999 року, який почато у 16 годині 15 хвилин та закінчено у 17 годині
30 хвилин. (а.с. 48).
Тобто, надання статусу
підозрюваного Гаркавенко П.А. та його допит, був проведений раніше, ніж
надано Ракову В.Г статус потерпілого та проведено його допит.
Даний факт слідчої дії
свідчить про упереджене ставлення слідства до засудженого Гаркавенко П.А.
Таким чином, в мене є підстави
вважати, що в діях старшим слідчим Добропільскої міжрайонної прокуратури Е.Ф.
Карамян може бути сукупність злочинів, яка передбачена різними
нормами статей КК України, розслідування яких відноситься до компетенції
органів прокуратури.
Що до старшого слідчого Е.Ф. Карамян, то його дії, в
даному випадку можуть вказувати на можливі ознаки злочину, які предусмотрені
ст. 365, 367, 372 КК України.
Всі зазначені обставини свідчать
про наявність об`єктивного
алібі у
засудженого Гаркавенко П.А, яке слідством не було перевірено та не прийнято до
уваги, спрямовану фальсифікацію доказів
по справі та доводить невинуватість засудженого Гаркавенко П.А.
Вважаю, доцільніше, доручити
проведення розслідування за даним фактом слідчим прокуратури Донецької області,
за огляду на те, що досудове розслідування
та винесення обвинувального висновку проводилось та приймалось старшим
слідчим Добропільскої міжрайонної прокуратури Е.Ф. Карамян та прокурор
Добропільскої міжрайонної прокуратури
вважав слідство проведеним в повному об`ємі, що свідчитиме про можливу зацікавленість з боку працівників Добропільскої міжрайонної прокуратури.
Комментариев нет:
Отправить комментарий