четверг, 26 сентября 2013 г.

Про віру в себе і про 14% Або неможливе - можливо!

Україна - це тюрма, хто ще не зрозумів. Країна, в якій відсутнє незалежне, об"єктивне, справедливе правосуддя одразу перетворюється на зону. Всі ми - умовно засуджені заочно.
 

Пам"ятаєте Фелікса Едмундовича, портретами якого рясніють кабінети наших слідчих, прокурорів і навіть суддів:
"Якщо Ви ще не сидете, то це не Ваша заслуга, це - наша нєдоработка!"
Скоро буде як у Солжєніцина: "пів країни буде сидіти, а інша половина країни - охороняти".

Якщо звісно ми з Вами не захочемо це змінити. А змінити це можливо! Було б бажання. Згідно останніх досліджень здається британських соціологів, якщо хоча б 14% населення щось таки дуже сильно захочуть і будуть щось для цього робити щоденно - то це й отримають! Це лише питання часу. Така собі толока в межах країни.
Я надзвичайно сильно хочу, щоб в Україні з"явилося нарешті незалежне і справедливе правосуддя. Маємо повірити в себе і свою країну. Все в наших руках! Неможливе - можливо!

Комментариев нет:

Отправить комментарий