СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
від іванова івана івановича* (ім»я змінено з міркувань безпеки)
Київ ***
СКАРГА
на незаконну постанову Святошинської прокуратури
про відмову в порушенні кримінальної справи
(за фактами побоїв, катувань Іванова І.І.)
10-12.11.2009 року сталося незаконне затримання, побиття та катування співробітниками міліції Святошинського УБНОНУ РУ ГУ МВС України в м. Києві Іванова І.І.
Всупереч ч.5 ст.5 Закону України „Про міліцію”[1] ані співробітники ДАІ, які зупинили авто Іванова І.І. на Житомирському КПП (при в'їзді до м.Києва)10.11.2009, і які брали участь в його затриманні, ані власне співробітники УБНОНу Святошинського району так і не повідомили родичів Іванова І.І. про факт затримання\арешту\, ані про місце його перебування (ТВМ на бульварі Кольцова, 22). Родичі Іванова І.І. так і не здогадувались, де і в яких умовах Іванова І.І. провів наступні кілька діб (з моменту його затримання), і чи живий він взагалі.
Як мені стало відомо зі слів Іванова І.І., співробітники міліції УБНОНу Святошинського району м.Києва почали по черзі проводити з ним так звані „бесіди”. ”Бесіди” проходили в приміщенні районного УБНОНу в ТВМі на бульварі Кольцова, 22. Оперуповноважених, яких загалом було четверо, били Іванова І.І. по голові, били ногами та руками в обличчя та інші частини тіла, застосували сексуальне насильство (зґвалтування резиновою дубінкою ПР-73 в пристуності 4-5 співробітників міліції) - чим спричиняли сильні фізичні страждання та душевний біль.
Також один із співробітників міліції (який мав особливі прикмети: він один мав світле волосся-блондин) дуже настирно намагався дізнатися чи є у затриманого якесь майно, і чи є в нього власності машина, нерухомість тощо. Цей же співробітник вимагав у Іванова І.І. гроші, допитувався, чи може він одноособово без свідків здобути десь гроші і «відкупитися» від них.
Після кількох діб перебування на допитах в приміщенні районного УБНОНу в ТВМі на бульварі Кольцова, 22 Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, де щоденно по декілька разів на день до нього застосовувались побої та катування, що спричиняли надзвичайно сильні фізичні страждання, він не витримав, і підписав пусті білі аркуші на вимоги міліціонерів.
Слід зауважити, що адвоката до Іванова І.І. також не допустили, оскільки не дали навіть можливості зв’язатися з останнім. Отже фактично працівники міліції проводили допит підозрюваного без участі адвоката. Чим позбавили останнього можливості скористатися своїм правом на захист, яке включає право на побачення з адвокатом до першого допиту.
У катуваннях Іванова І.І. підозрюються всі без виключення співробітники УБНОНу Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві (за виключенням начальника УБНОНУ, який не бив затриманого).
Також співробітники ДАІ, а саме сержант Волік Олег, які діяли в зговорі з співробітниками УБНОНу Святошинського району, - сфабрикували протокол за ст.130 КпАП проти Іванова І.І.
Не дивлячись на вищевикладене, а також на те, що Іванова І.І., а також його батьком подавалися заяви про порушення кримінальної справи проти співробітників міліції Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві (за фактами побоїв, катувань та незаконного затримання Іванова І.І.), заявникам кінець-кінцем було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Так 05.01.2010, після повернення з реабілітації у психолога, яку Іванова І.І. проходив в зв'язку з вищеописаними подіями, він дізнався про те, що на його адресу від прокуратури Святошинського району м. Києва надійшов лист за підписом прокурора про те, що за його заявою і заявою його батька прокурором Святошинського району була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно фактів жорстоких побоїв та катування Іванова І.І. співробітниками міліції Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві в період його знаходження в даному райвідділі міліції в період з 10 по 11 листопада 2009 року.
На моє глибоке переконання неправомірні дії працівників міліції УБНОНу Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві підпадають під ознаки злочинів, що передбачені ч.3 ст.127 КК України, а також ч. 2 ст. 365 КК України. Вимагаю порушення за даними фактами неправомірних дій співробітників міліції УБНОНу Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві кримінальної справи за ч.3 ст.127 КК, і за ч. 2 ст. 365 КК України.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень” від 2003.12.26 у разі, коли при перевищенні влади або службових повноважень фізичне насильство полягало в катуванні, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 127 КК, вчинене охоплюється ч. 2 ст. 365 цього Кодексу. Якщо ж катування містило ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 127 КК, дії службової особи необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 2 ст. 127 і ч. 2 ст. 365 КК. Вчинення цих злочинів організованою групою належить кваліфікувати за сукупністю ч. 3 ст. 146 і ч. 3 ст. 365 КК.
В ході так званої «перевірки», що її провели працівники прокуратури Святошинського району м. Києва протягом листопада-грудня 2009 року не були опитані всі співробітники УБНОНу Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, не були проведені очні ставки –впізнання із участю потерпілого і підозрюваних тощо.
Також не було належним чином організовано повноцінне судово-медичне освідування потерпілого із залученням профільних лікарів-фахівців (як то лікарів- травматологів, проктологів тощо).
Отже навряд чи дану так звану перевірку, що її в листопаді-грудні 2009 року провели працівники прокуратури Святошинського району м. Києва по даній заяві Іванова І.І., можна вважати повною та вичерпною, а її висновки – обґрунтованими. В дійсності, дана прокурорська перевірка є поверхневою, непрофесійною та зробленою „про людське око”. Звичайно, за таких умов я не можу погодитись з результатами такої перевірки.
Враховуючи положення ст. 3 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно якої "жодна людина не може зазнавати катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання",
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ч. 2 ст. 6 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.84, ч. 3 ст. 127 КК, ч. 2 ст. 365 КК,
ст. 236-1, ч. 2 ст. 76 Кримінально-процесуального кодексу України,
П Р О Ш У:
1) поновити строки оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, що її винесла прокуратура Святошинського району м. Києва, в зв’язку з тим, що заявник Іванова І.І. знаходився на лікуванні та реабілітації в реабілітаційному центрі*** поза межами міста Києва і дізнався про існування цієї постанови лише 05.01.2010.
2) скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що її винесла прокуратура Святошинського району м. Києва «__» _________ 2009 (текст цієї постанови я досі не отримав, хоча прокуратура повинна була направити мені копію цієї постанови).
2) Зобов’язати прокуратуру Святошинського району м. Києва врахувати всі вимоги (й рекомендації) захисту щодо:
а) негайного проведення повноцінного судово-медичного освідування та судово-медичної експертизи побоїв у потерпілого від катувань в міліції Іванова І.І. із обов’язковим залученням профільних лікарів-фахівців (як то лікарів-травматологів, проктологів тощо) з метою встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень, що їх отримав Іванова І.І.;
б) невідкладного проведення очної ставки - впізнання за участю потерпілого Іванова І.І. й усіх підозрюваних у катуваннях – співробітників міліції УБНОН Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві (всіх окрім начальник УБНОН району).
в) допитати в якості свідків – лікарів «швидкої» медичної допомоги, які доставляли Іванова І.І. 12.11.2009 з приміщення Святошинського райвідділу міліції, розташованому на проспекті Перемоги, 109 до лікарні;
г) у випадку, якщо дані факти щодо побоїв, катувань, перевищення влади та службових повноважень, незаконного затримання та тримання під вартою невинуватої особи знайдуть своє підтвердження - порушити кримінальну справу проти працівників міліції РУГУ МВС України в м. Києві.
Адвокат, який діє на підставі довіреності (копія додається)
«Факти викладені в цій скарзі повністю підтверджую. Скаргу – підтримую!» ____________________ Іванова І.І.
08.01.2010
Додаток: копія довідки з реабілітаційного центру
[1] "Міліція: забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб; негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;
(Закон від 2005.01.12, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)")
Комментариев нет:
Отправить комментарий