Є таке давнє місто з тисячолітньою історією в якихось 15-ти хвилинах їзди від Києва - Вишгород: тихе, гарне, спокійне з першого погляду, миле. Але мабуть таки правда, що в тихому омуті чорти водяться. Все почалося з того, що влітку 2010 року до мене зателефонувала жінка, яка назвалася Любою і сказала, що в міліції побили її чоловіка, а потім він безслідно зник, так і не повернувшись із райвідділу додому. Я вирішив перевірити це.
НЕЗАКОННИЙ АРЕШТ. ДОСТАВКА ДО РАЙВІДДІЛУ
Слід додати, що про затримання Володимира міліція всупереч ст. 5 Закону «Про міліцію» не повідомила родичів, не було одразу складено адмін.протокол про затримання, затриманого позбавили права на 1 телефонний дзвінок, в результаті він не зміг скористатися правовою допомогою, що в кінцевому випадку і призвело до побиття і катування затриманого.
ДИЯВОЛ – В ДЕТАЛЯХ
В ході незалежного розслідування від журналістів мені вдалося з’ясувати, що в Вишгородському райвідділі на Кургузова саме в ніч з 19 на 20 липня 2010 сталося аварійне відключення камер відео-спостереження.
Як ви розумієте, шановні читаті, жодної справжньої перевірки проведено так і не було. І міліція і прокуратура мовчать. І це знакове мовчання.
Переважна більшість місцевих жителів Вишгорода і я особисто глибоко переконані, що Володимира вбили в райвідділу (випадково чи спеціально – вже немає значення), а його тіло – сховали. Ходять чутки, що тіло потерпілого розрізали і спалили.
Наразі Люба Батовська, вдова, і мати трьох дітей змушена важко працювати і сама утримувати трьох дітей. Прокуратурою Київської області порушено фактову кримінальну справу (в якої як відомо немає граничних строків розслідування) і так зване "розслідування" триває. Тим часом вбивці Володимира - досі розгулюють на свободі.
І на останок. Всю цю історію спочатку покривали керівники Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській обл.: полковник міліції – ПАЛАНИЧКО Леонід Євгенович (який разом з іншими підписав неправдивий висновок про розслідування інценденту по зникненню людини із райвідділу), начальник СКР – Кривенко В.М., підполковник міліції, начальник СВ – Пунда О.В., виконавець – Артус А.В. (який готував висновок службового розслідування).
Також цю історію покривали від початку прокурори Вишгородського району: ХАДАРІН, та його підлеглий Шененко. Кругова порука. Нині вбивць покриває прокуратура Київської області, яка за два роки, маючи уйму прямих і непрямих доказів того, що Володимир Манченко був жорстоко побитий міліціянтами і потім безслідно зник із райвідділку в ніч з 19 на 20 липня 2010 року навіть не визнала вдову Любу Батовську і троїх дітей потерпілими!
Годі вже говорити про матеріальні компенсації потерпілій стороні, втрату батька, втрату годувальника (Володя працював водієм на маршруті і по-суті утримував дружину і трьох діточок). Він же ж втік…Чи не так?
Матеріали журналістського розслідування:
p.s. Цілком очевидно, що у на посаді начальника райвідділа Вишгородського району Київської області не може бути випадкова людина, оскільки як всі ми знаємо резиденція нашого Гаранта Конституції знаходиться на території саме Вишгородського району.
Вочевидь В. Янукович, проігнорувавши звернення адвоката Люби Батовської - вдови із трьома неповнолітніми дітьми на руках, в якому містилося одне – єдине прохання - проконтролювати через Ген.прокуратуру аби принаймні підозрювані по цій справі були заарештовані і передані до суду, проявив своє справжнє ставлення до того, що сталося. Вочевидь наш Гарант став на сторону катів і перевертнів в погонах. Тепер зрозуміло, хто «кришує» вбивць у міліцейській формі?
p.p.s. Любов Батовська - жінка і мати дітей Володимира Манченка не може добитися справедливості по цій справі. Жоден із перевертнів в погонах - не покараний. Ворон ворону око не виклює, чи не так?
Про те, що у Вишгородському райвідділі регулярно знущаються над затриманими було відомо і до цього. Я особисто до того пересікався з фігурантом цієї історії о\у Юрієм Устіяновичем, який розслідуючи злочини у Вишгородському райвідділі Київської області не нехтував тим, що застосував найжорстокіші побиття щодо затриманих та підозрюваних. Так, розслідуючи справу про вбивство він за словами підозрюваного (разом з іншими співробітниками МВС) на той момент Шкляра С.В. так побив останнього, що підозрюваний Шкляра С.В. вкрав точилку із кабінету, витяг лезо і вночі вскрив собі вєни прямо на Кургузова, 3 у райвідділку. Було це в середині серпня 2009 року.
Є інші свідчення того, що не все так добре у Датському (Вишгородському) королівстві:
зокрема в коментарях статті "Вышгородский «Гуантанамо-бей»" від 18.08.2010: http://ua-antiment.livejournal.com/70797.html одна мешканка Вишгороду написала таке: "да.вышгород славен своими"героями"менты все коррумпированы..моего сына взяли за хамство..унижали психологически у меня на глазах..пока не приехал отец не дал 500 евро..и не подписал некую бумазейку о том..что он должен уехать из вышгорода жить к отцу на неопределённый период времени...что скажешь..один из них погиб в аварии недавно..а другой попался и сел за взятку в крупном размере..имён называть не буду..всё бумерангом в жизни."
Також напевно всі бачили це резонансне відео на Youtube, де співробітник міліції Вишгородського РВ погрожує пістолетом пересічному водію: http://youtu.be/DyDCqO8QOPQ
зокрема в коментарях статті "Вышгородский «Гуантанамо-бей»" від 18.08.2010: http://ua-antiment.livejournal.com/70797.html одна мешканка Вишгороду написала таке: "да.вышгород славен своими"героями"менты все коррумпированы..моего сына взяли за хамство..унижали психологически у меня на глазах..пока не приехал отец не дал 500 евро..и не подписал некую бумазейку о том..что он должен уехать из вышгорода жить к отцу на неопределённый период времени...что скажешь..один из них погиб в аварии недавно..а другой попался и сел за взятку в крупном размере..имён называть не буду..всё бумерангом в жизни."
Також напевно всі бачили це резонансне відео на Youtube, де співробітник міліції Вишгородського РВ погрожує пістолетом пересічному водію: http://youtu.be/DyDCqO8QOPQ
НЕЗАКОННИЙ АРЕШТ. ДОСТАВКА ДО РАЙВІДДІЛУ
Рівно 2 роки тому в ніч з 19 на 20 липня 2010 трапилася ця трагічна історія, а саме: таємниче зникнення батька 3-ьох дітей Володимира Манченка із стін Вишгородського райвідділу міліції.
Одразу після затримання і доставлення співробітниками міліції о\у Юрієм Устіновичем, о\у Марущаком А.В. та о\у Кірієнком П.С. - до РВ ГУ МВС України в Київській області Володимир згідно показів очевидців був сильно побитий співробітниками міліції, і до ранку його слід загубився назавжди. Співробітники МВС стверджують, що він втік, вистрибнувши із даху райвідділу.
ВСІ ВЕРСІЇ МІЛІЦІЇ
ВСІ ВЕРСІЇ МІЛІЦІЇ
Спочатку міліція висунула версію, що Володимир Манченко втік із Вишгородської центральної районої лікарні ввечорі 19.07.10, куди його дійсно водили на медичне освідування двоє співробітників МВС, і де стався інцендент з газовим балончиком. Але опитані мною очевидці-співробітники ЦРЛ сказали, що після невеликої штовханини в прийомному відділенні міліціонери забрали Володимира до райвідділу, що знаходиться в 150 метрах для оформлення протоколу про адмін.правопорушення. І це доречі, був останній раз, коли його бачили живим!
Друга версія, якої наразі притримуються міліціонери – це «втеча» з райвідділу. Начебто Володя Манченко втік від міліціонерів «під час супроводу до туалету». Ось що написано у висновку службового розслідування по Вишгородському райвідділу, підготовленого міліціонером на прізвище АРТУС А.В.: «У своєму поясненні о\у СКР Вишгородського РВ лейтенант МАРУЩАК А.В. вказує, що 19.07.10 ним спільно з о\у СКР Вишгородського РВ лейтенантом міліції КІРІЄНКО П.С. було доставлено до Вишгородського РВ (по вул. Кургузова) НЕВІДОМОГО ЧОЛОВІКА (!) якого було затримано за правопорушення, передбачене ст. 173 КОАП.»
Друга версія, якої наразі притримуються міліціонери – це «втеча» з райвідділу. Начебто Володя Манченко втік від міліціонерів «під час супроводу до туалету». Ось що написано у висновку службового розслідування по Вишгородському райвідділу, підготовленого міліціонером на прізвище АРТУС А.В.: «У своєму поясненні о\у СКР Вишгородського РВ лейтенант МАРУЩАК А.В. вказує, що 19.07.10 ним спільно з о\у СКР Вишгородського РВ лейтенантом міліції КІРІЄНКО П.С. було доставлено до Вишгородського РВ (по вул. Кургузова) НЕВІДОМОГО ЧОЛОВІКА (!) якого було затримано за правопорушення, передбачене ст. 173 КОАП.»
Це відверта брехня, оскільки, по-перше, доставку адмін.затриманого із кафе «СОНАТ» здійснював ніхто інший як співробітник МВС Юрій Устіянович, у якого закінчилася зміна, і який в ніч з 19 на 20 липня 2010 взагалі не мав права і не повинен був бути у райвідділі!
Його бачили з десяток людей: співробітники та відвідувачі кафе «СОНАТ», перехожі, співробітники Беркуту, яких викликали на місце затримання Володі Манченка тощо. Як стверджують очевидці саме цей співробітник Юрій Устіянович і затримував Володю ввечорі 19-го числа за те, що у нього начебто були кримінальні татуювання на тілі.
Слід сказати, що Устіянович Ю. до того вважався компетентним співробітником міліції (оскільки незадовго о цих подій - розкрив тяжкий злочин, подвійне вбивство на території району, за що навіть був нагороджений Президентом чи Міністром). Проте, вочевидь ця зіркова хвороба, і історія відносин із затриманим Манченком В. зіграли свою рокову роль.
Так, виявляється, як розповіла мені Люба Батовська, вдова Володі, 19.01.2009 року сталася одна подія, яка вплинула на дальший перебіг подій. Так, в цей день у водія маршрутки «Київ-Вишгород» Володі М. вийшов невеликий конфлікт з однієї пасажиркою на прізвище Гринюк, яка намагалася сісти в маршрутку на ст.м. «Героїв Дніпра», яка вже до того була забита пільговиками, не сплачуючи при цьому за проїзд. Водій спокійно попросив її почекати наступний автобус, оскільки квота пільговиків вже вичерпана, а він не може возити її безкоштовно, на що жінка почала кричати, ображати водія, погрожувати тощо. Водій прийняв рішення відвезти жінку до диспетчера – це було поруч, і висадити її для подальшого з’ясування обставин. При цьому коли диспетчера висаджували цю емоційну пасажирку на прізвище ГРИНЮК із автобуса, у неї випадково розійшлася дублянка прямо по шву. Пасажирка дуже розлютилася, звісно, і запам»ятала водія.
Гр. Гринюк сказала, що він про це сильно пожалкує – і пішла з Героїв Дніпра до Оболонського РВ писати заяву на водія, що він начебто її побив.
Окрім того, наступного дня за автобусом Манченка почав постійно їздити синій «пасат», з міліцейськими номерами, і тривало це кілька днів поспіль. Якось, коли Володі не було на зміні, до його напарника- змінника підійшов міліціонер який залишив свій № телефона і попросив йому перетелефонувати. Це був номер: 067-711-9720 і було написано «Богдан» (коментар ред.- Гарбар, офіцер СКР Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській обл.) Про це Манченко сам потім напише в своїй скарзі до СВБ міліції Київської області і до прокуратури району.
Володимир, отримавши повідомлення від напарника-водія про те, що його розшукує міліція, під’їхав до будівлі райвідділу що по вул. Кургузова аби поцікавитись чому його шукає міліція. Натомість Володимира зачинили в кабінеті в райвідділу двоє співробітників МВС, один із них – Богдан (Гарбар), а інший – Юрій Устіянович, і сказали, аби він почекав, бо вони зайняті, і щоби він готувався, тому що його будуть зараз на ремні різати (!), бо він порвав дублянку тещі начальника карного розшуку. Принаймні так вони сказали. Володя страшенно злякався цих погроз і просто втік, відштовхнувши міліціонера, що його охороняв. Надворі піймав таксі і поїхав додому.
Його бачили з десяток людей: співробітники та відвідувачі кафе «СОНАТ», перехожі, співробітники Беркуту, яких викликали на місце затримання Володі Манченка тощо. Як стверджують очевидці саме цей співробітник Юрій Устіянович і затримував Володю ввечорі 19-го числа за те, що у нього начебто були кримінальні татуювання на тілі.
Слід сказати, що Устіянович Ю. до того вважався компетентним співробітником міліції (оскільки незадовго о цих подій - розкрив тяжкий злочин, подвійне вбивство на території району, за що навіть був нагороджений Президентом чи Міністром). Проте, вочевидь ця зіркова хвороба, і історія відносин із затриманим Манченком В. зіграли свою рокову роль.
Так, виявляється, як розповіла мені Люба Батовська, вдова Володі, 19.01.2009 року сталася одна подія, яка вплинула на дальший перебіг подій. Так, в цей день у водія маршрутки «Київ-Вишгород» Володі М. вийшов невеликий конфлікт з однієї пасажиркою на прізвище Гринюк, яка намагалася сісти в маршрутку на ст.м. «Героїв Дніпра», яка вже до того була забита пільговиками, не сплачуючи при цьому за проїзд. Водій спокійно попросив її почекати наступний автобус, оскільки квота пільговиків вже вичерпана, а він не може возити її безкоштовно, на що жінка почала кричати, ображати водія, погрожувати тощо. Водій прийняв рішення відвезти жінку до диспетчера – це було поруч, і висадити її для подальшого з’ясування обставин. При цьому коли диспетчера висаджували цю емоційну пасажирку на прізвище ГРИНЮК із автобуса, у неї випадково розійшлася дублянка прямо по шву. Пасажирка дуже розлютилася, звісно, і запам»ятала водія.
Гр. Гринюк сказала, що він про це сильно пожалкує – і пішла з Героїв Дніпра до Оболонського РВ писати заяву на водія, що він начебто її побив.
Окрім того, наступного дня за автобусом Манченка почав постійно їздити синій «пасат», з міліцейськими номерами, і тривало це кілька днів поспіль. Якось, коли Володі не було на зміні, до його напарника- змінника підійшов міліціонер який залишив свій № телефона і попросив йому перетелефонувати. Це був номер: 067-711-9720 і було написано «Богдан» (коментар ред.- Гарбар, офіцер СКР Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській обл.) Про це Манченко сам потім напише в своїй скарзі до СВБ міліції Київської області і до прокуратури району.
Володимир, отримавши повідомлення від напарника-водія про те, що його розшукує міліція, під’їхав до будівлі райвідділу що по вул. Кургузова аби поцікавитись чому його шукає міліція. Натомість Володимира зачинили в кабінеті в райвідділу двоє співробітників МВС, один із них – Богдан (Гарбар), а інший – Юрій Устіянович, і сказали, аби він почекав, бо вони зайняті, і щоби він готувався, тому що його будуть зараз на ремні різати (!), бо він порвав дублянку тещі начальника карного розшуку. Принаймні так вони сказали. Володя страшенно злякався цих погроз і просто втік, відштовхнувши міліціонера, що його охороняв. Надворі піймав таксі і поїхав додому.
Тому висновок службового розслідування за 2010 рік по Вишгородському райвідділу щодо раніше «НЕВІДОМОГО ЧОЛОВІКА» - не витримує жодної критики. І Юра Устіянович, і інші міліціонери, фігуранти історії про зникнення з райвідділу, були знайомі з водієм Манченко до того і «мали на нього зуб»! І у них був мотив – помститися за те, що Володя начебто скривдив тещу начальника кримінального розшуку Вишгородського РВ гр. Гринюк (доречі, ми перевірили, ця громадянка дійсно зверталася із заявою до Оболонського РВ взимку 2009 року зі скаргою на водія Манченка ).
Отже, коли міліціонери ввечорі 19 липня 2010 відпочивали великою компанією в вишгородському кафе «СОНАТ» в складі того ж таки Юри Устіяновича та інших, і, зустрівши випадково свого боржника, старого знайомого, який раніше вже втікав від них – вони вирішили скористатися нагодою і показати йому, хто в домі хазяїн.
Слід додати, що, як стверджують очевидці, Устіянович Ю. був добряче напідпитку в цей момент, і втомлений – він був після добового чергування, одягнений був в цивільне.
Спочатку міліціонер Устіянович Ю. почав чіплятися до Володі щодо його татуювань (надворі було жарко і майже всі відвідувачі кафе - чоловіки познімали сорочки). Устіянович із іще одним співробітником міліції спробували самі затримати дво-метрового Володимира Манченка, але йому одному не вдалося це зробити, з огляду на свою комплекцію, і він викликав на допомогу співробітників Беркуту. Свідком затримання була жінка Володі – Люба, бо затриманий встиг зателефонувати їй і включити мікрофон – вона чула всю розмову від початку до кінця і сам момент затримання.
Розуміючи, що з її чоловіком відбувається щось недобре, Люба Батовська, яка жила поруч, побігла до Вишгородського райвідділу, але чергові їй сказали, що приходьте завтра, коли буде адмін. суд, і сказали їй, щоби вона не переживала. На той момент вона мала 1-місячну дитину на руках, вже третю.
Слід додати, що, як стверджують очевидці, Устіянович Ю. був добряче напідпитку в цей момент, і втомлений – він був після добового чергування, одягнений був в цивільне.
Спочатку міліціонер Устіянович Ю. почав чіплятися до Володі щодо його татуювань (надворі було жарко і майже всі відвідувачі кафе - чоловіки познімали сорочки). Устіянович із іще одним співробітником міліції спробували самі затримати дво-метрового Володимира Манченка, але йому одному не вдалося це зробити, з огляду на свою комплекцію, і він викликав на допомогу співробітників Беркуту. Свідком затримання була жінка Володі – Люба, бо затриманий встиг зателефонувати їй і включити мікрофон – вона чула всю розмову від початку до кінця і сам момент затримання.
Розуміючи, що з її чоловіком відбувається щось недобре, Люба Батовська, яка жила поруч, побігла до Вишгородського райвідділу, але чергові їй сказали, що приходьте завтра, коли буде адмін. суд, і сказали їй, щоби вона не переживала. На той момент вона мала 1-місячну дитину на руках, вже третю.
Згідно документів, які ми отримали, Володю дійсно доставили до райвідділу на Кургузова, де, згідно показів очевидців, і відбулось подальше жорстоке побиття Манченка в каб. №40 (про що свідчив очевидець Дудка О. – див. статті в ЗМІ). Побиття міліціонером Устіяновичем затриманого тривало більше години і колишній спецназівець-ГРУ-шник (військова розвідка) Володимир Манченко просто несамовито кричав на весь райвідділ(!). В момент коли міліціонер Устіянович Ю. бив затриманого, аби не чути його криків, міліціонер Kірієнко Павло, який перебував в сусідньому кабінеті (де в той момент перебував адмін.затриманий Дудка О.) ввімкнув музику на всю потужність на своєму комп’ютері. Але навіть це не дозволило заглушити несамовиті крики Вови Манченко, якого по-гестаповські жорстокого катували поруч. При цьому Дудка стверджує, що на нього в цей момент інший міліціонер наставив автомат Калашнікова, і граючись пересмикував затвор.
Далі , коли крики в сусідньому кабінеті ущухли, в кабінет Кирієнка Павла зайшов Юрій Устіянович, ледь стоячи на ногах, і запитав у затриманого Дудки О., чи не хоче він подивитись на свого товарища Манченка або точніше на те, що від нього залишилось?
Він взяв Дудку і повіві його в сусідній кабінет – Володя М. лежав на підлозі і не ворушився. Вся підлога була в крові, а кабінет - в мікро-бризках крові, а сам одяг Устіяновича, до того одягнутого в світлий літній одяг став просто рожевим від бризк крові жертви.
Далі , коли крики в сусідньому кабінеті ущухли, в кабінет Кирієнка Павла зайшов Юрій Устіянович, ледь стоячи на ногах, і запитав у затриманого Дудки О., чи не хоче він подивитись на свого товарища Манченка або точніше на те, що від нього залишилось?
Він взяв Дудку і повіві його в сусідній кабінет – Володя М. лежав на підлозі і не ворушився. Вся підлога була в крові, а кабінет - в мікро-бризках крові, а сам одяг Устіяновича, до того одягнутого в світлий літній одяг став просто рожевим від бризк крові жертви.
Дудці стало погано від побаченого і він попросив покурити на вулиці. Коли він курив на ганку – він відштовхнув супроводжуючого міліціонера і втік.
ЩО МАЛА РОБИТИ МІЛІЦІЯ ПРИ ВТЕЧІ ЗАТРИМАНОГО
Є ще один момент в цій історії. Версія про втечу не витримує жодної критики ще й тому, оскільки це було просто неможливо через стан надмірного алкогольного сп’яніння Володимира.
Людина, якщо б і змогла стрибнути з висоти 4-го поверху, тобто з горища райвідділу, 99,9% що-небудь би собі зламала: руку, ногу, голову, - і напевно далеко втекти б не змогла. Чому Володю не намагалися переслідувати? Чому черговий міліціонер по РВ не оголосив план-перехват по рації і не оголосив його негайно в розшук? Чому міліціонери навіть і не робили спроби його зупинити, впіймати, затримати? Чим це доводиться (якщо така спроба була)? Відповідь проста, в цьому не було потреби, адже цього не було.
Ніхто того вечора не тікав.
Станом на 19.07.12 на зв"язок із дружиною і дітьми після 19-го липня 2010 року Володимир більше ніколи так і не виходив, ось уже 2 роки (хоча якщо б він був живий, він би принаймні дав про себе знати, одноголосно стверджують друзі і знайомі Володимира. І переховуватись - на нього це абсолютно не схоже. ).
Є ще один момент в цій історії. Версія про втечу не витримує жодної критики ще й тому, оскільки це було просто неможливо через стан надмірного алкогольного сп’яніння Володимира.
Людина, якщо б і змогла стрибнути з висоти 4-го поверху, тобто з горища райвідділу, 99,9% що-небудь би собі зламала: руку, ногу, голову, - і напевно далеко втекти б не змогла. Чому Володю не намагалися переслідувати? Чому черговий міліціонер по РВ не оголосив план-перехват по рації і не оголосив його негайно в розшук? Чому міліціонери навіть і не робили спроби його зупинити, впіймати, затримати? Чим це доводиться (якщо така спроба була)? Відповідь проста, в цьому не було потреби, адже цього не було.
Ніхто того вечора не тікав.
Станом на 19.07.12 на зв"язок із дружиною і дітьми після 19-го липня 2010 року Володимир більше ніколи так і не виходив, ось уже 2 роки (хоча якщо б він був живий, він би принаймні дав про себе знати, одноголосно стверджують друзі і знайомі Володимира. І переховуватись - на нього це абсолютно не схоже. ).
Слід додати, що про затримання Володимира міліція всупереч ст. 5 Закону «Про міліцію» не повідомила родичів, не було одразу складено адмін.протокол про затримання, затриманого позбавили права на 1 телефонний дзвінок, в результаті він не зміг скористатися правовою допомогою, що в кінцевому випадку і призвело до побиття і катування затриманого.
ДИЯВОЛ – В ДЕТАЛЯХ
В ході незалежного розслідування від журналістів мені вдалося з’ясувати, що в Вишгородському райвідділі на Кургузова саме в ніч з 19 на 20 липня 2010 сталося аварійне відключення камер відео-спостереження.
Аби виключити форс-мажорні відключення електрики я надіслав адвокатський запит до Вишгородського РП ПАТ "АЕС Київобленерго" і з питанням: «Чи були відключення світла-електрики на території Вишгородського району Київської області загалом і в Вишгородському РВ МВС України по вул. Кургузова зокрема в ніч з 19 на 20 липня 2010 року?"
Відповідь була – ні, відключень не було ані планових, ані позапланових, ані аварійних.
Виходить, що хтось таки ту камеру виключив від електроживлення старим дідівським методом, себто вручну. Зробити це могли тільки чергові по райвідділу міліціонери або хтось у їх присутності – розетка знаходиться в «акваріумі», де сидить черговий (і черговий не може залишити пост!).
Але хтось-таки ж вимкнув відеокамеру із розетки, наважливішу відео-камеру, яка фіксує всі пересування: тобто вхід-вихід із Вишгородського райвідділу. Хто це зробив? І навіщо?
Виходить, що хтось таки ту камеру виключив від електроживлення старим дідівським методом, себто вручну. Зробити це могли тільки чергові по райвідділу міліціонери або хтось у їх присутності – розетка знаходиться в «акваріумі», де сидить черговий (і черговий не може залишити пост!).
Але хтось-таки ж вимкнув відеокамеру із розетки, наважливішу відео-камеру, яка фіксує всі пересування: тобто вхід-вихід із Вишгородського райвідділу. Хто це зробив? І навіщо?
Відповідь проста – міліціонерам треба було винести тіло раптово-померлого Володі Манченка, при цьому залишаюсь непоміченими. Вони вже знищували докази. Відомо, що Манченко В. був двометрового зросту, і досить великої ваги. Потрібно було щонайменше 2-3 особи аби його винести і погрузити в машину на задньому дворі (на передньому ганку - завжди багатолюдно, тому це їм не підходило). І винести тіло із райвідділу технічно просто неможливо, не минаючи пост чергового (-их) по райвідділу, і відповідно відео-камеру. Скажіть будь-ласка, що черговий не бачив як виносять труп Манченка? Бачив. Напевно бачив. Тому і вимкнув камеру на прохання своїх «колег». Насправді я вірю в цю історію, оскільки неодноразово бував в будівлі РВ на Кургузова і знаю його план схему в подробицях. Тому зрозуміло, що до покривання даного злочину щонайменше причетні всі чергові міліціонери того райвідділу, які чергували в ту ніч.
ІМІТАЦІЯ МІЛІЦЕЙСЬКО-ПРОКУРОРСЬКОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Наприкінці осені 2010 року я як юрист потерпілої сторони звернувся з відкритим листом до Віктора Януковича та тодішнього Генпрокурора з вимогою ініціювати розслідування цього кричущого беззаконня (Копія листа тут: http://avvocato-kiev.blogspot.com/2010/10/blog-post_6407.html )
Одразу після цього послідувала реакція на той час Міністра МВС Могильова, про те, що (цитата мовою оригінала): "Министр внутренних дел Анатолий Могилев взял на личный контроль проведение проверки по фактам нарушений прав человека в райотделах милиции на Киевщине, о которых сообщили СМИ. Назначена проверка по информации, обнародованной в СМИ. В ней говорится, что из помещения Вышгородского райуправления внутренних дел на Киевщине исчез человек, которого накануне задержали милиционеры. …По данным СМИ, родные бьют тревогу, предвидя, что подозреваемого пытали, а его самого, возможно, уже нет в живых. По этому сообщению руководством МВД назначена проверка, ее проведение находится на личном контроле министра внутренних дел. О результатах проведения проверок по информации, обнародованной в СМИ, будет проинформирована общественность в пятнадцатидневный срок."
Джерела: http://www.unian.net/news/399256-mogilev-velel-razobratsya-kak-iz-militsii-bessledno-propal-chelovek.html + http://kp.ua/daily/051010/246694/print/
http://wek.com.ua/article/41046/ + http://reporter-ua.com/2010/10/05/mogilev-velel-razobratsya-kak-iz-militsii-bessledno-propal-chelovek
Як ви розумієте, шановні читаті, жодної справжньої перевірки проведено так і не було. І міліція і прокуратура мовчать. І це знакове мовчання.
Переважна більшість місцевих жителів Вишгорода і я особисто глибоко переконані, що Володимира вбили в райвідділу (випадково чи спеціально – вже немає значення), а його тіло – сховали. Ходять чутки, що тіло потерпілого розрізали і спалили.
Наразі Люба Батовська, вдова, і мати трьох дітей змушена важко працювати і сама утримувати трьох дітей. Прокуратурою Київської області порушено фактову кримінальну справу (в якої як відомо немає граничних строків розслідування) і так зване "розслідування" триває. Тим часом вбивці Володимира - досі розгулюють на свободі.
І на останок. Всю цю історію спочатку покривали керівники Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській обл.: полковник міліції – ПАЛАНИЧКО Леонід Євгенович (який разом з іншими підписав неправдивий висновок про розслідування інценденту по зникненню людини із райвідділу), начальник СКР – Кривенко В.М., підполковник міліції, начальник СВ – Пунда О.В., виконавець – Артус А.В. (який готував висновок службового розслідування).
Також цю історію покривали від початку прокурори Вишгородського району: ХАДАРІН, та його підлеглий Шененко. Кругова порука. Нині вбивць покриває прокуратура Київської області, яка за два роки, маючи уйму прямих і непрямих доказів того, що Володимир Манченко був жорстоко побитий міліціянтами і потім безслідно зник із райвідділку в ніч з 19 на 20 липня 2010 року навіть не визнала вдову Любу Батовську і троїх дітей потерпілими!
Годі вже говорити про матеріальні компенсації потерпілій стороні, втрату батька, втрату годувальника (Володя працював водієм на маршруті і по-суті утримував дружину і трьох діточок). Він же ж втік…Чи не так?
Матеріали журналістського розслідування:
p.s. Цілком очевидно, що у на посаді начальника райвідділа Вишгородського району Київської області не може бути випадкова людина, оскільки як всі ми знаємо резиденція нашого Гаранта Конституції знаходиться на території саме Вишгородського району.
Вочевидь В. Янукович, проігнорувавши звернення адвоката Люби Батовської - вдови із трьома неповнолітніми дітьми на руках, в якому містилося одне – єдине прохання - проконтролювати через Ген.прокуратуру аби принаймні підозрювані по цій справі були заарештовані і передані до суду, проявив своє справжнє ставлення до того, що сталося. Вочевидь наш Гарант став на сторону катів і перевертнів в погонах. Тепер зрозуміло, хто «кришує» вбивць у міліцейській формі?
p.p.s. Любов Батовська - жінка і мати дітей Володимира Манченка не може добитися справедливості по цій справі. Жоден із перевертнів в погонах - не покараний. Ворон ворону око не виклює, чи не так?
Комментариев нет:
Отправить комментарий